Дистанційне навчання 06.12.2014 р. 

Облік та оцінка основних фондів.

Мета: ознайомити учнів з обліком та оцінкою основних фондів.

Основні поняття:

Первісна вартість, переоцінена первісна вартість, залишкова вартість, справедлива вартість, ліквідаційна вартість.

План уроку:

1.            Облік основних фондів.

2.            Способи оцінки основних засобів, що використовуються в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7.

Конспект уроку:

1.            Облік основних фондів.

Основні фонди на підприємствах плануються та враховуються згідно з їх класифікацією в натуральному та вартісному (грошовому) вираженні. Обидва види обліку проводяться паралельно, доповнюючи один одного.

Підприємства визначають в натуральних показниках кількість засобів праці, які їм потрібні для забезпечення нормальної господарської діяльності. Облік основних фондів у натуральному обчисленні дозволяє здійснювати їх планування і аналіз їх використання, визначати виробничу потужність підприємства та виявляти ступінь ефективності використання виробничих площ.

Планування і облік основних фондів в натуральних показниках здійснюються на основі матеріалів інвентаризації основних фондів, паспортів підприємства, технічних паспортів окремих об’єктів обліку та карток пооб’єктного обліку.

Облік основних фондів в грошовому обчисленні є необхідним для визначення їх вартості, динаміки і структури – як в цілому, так і по групах для нарахування амортизації і характеристики процесу відтворювання основних фондів, для розрахунку і аналізу показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств.

Оцінка основних фондів – це грошове вираження їхньої вартості.

2.            Способи оцінки основних засобів, що використовуються в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7.

У зв’язку з тим, що основні засоби функціонують у виробництві тривалий час, зношуються поступово, а умови їх відтворювання постійно змінюються, існує кілька видів оцінки основних фондів: первісна вартість основних фондів; переоцінена первісна вартість; вартість основних фондів з урахуванням зносу (залишкова); відновлена вартість основних фондів; відновлена вартість основних фондів з урахуванням зносу.

Первісна вартість основних фондів – це сума витрат на виготовлення або придбання засобів праці, їх транспортування, монтаж та інші витрати, що пов’язані з уведенням їх в дію. За цією вартістю основні фонди ураховуються на балансі підприємства протягом усього терміна їх служби. Недоліками цього методу оцінки вартості основних фондів є  вираження її  у змішаних цінах (цінах різних років), а також те, що цей метод не відображає ступінь зносу основних фондів.

Первісна вартість включає:

§  суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

§  суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;

§  суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів;

§  реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

§  сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;

§  винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об’єкт основних засобів;

§  витрати з страхування ризиків, пов’язаних із доставкою основних засобів;

§  витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження основних засобів;

§  інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан.

Первісна (переоцінена) вартість основних засобів - історична (фактична) або переоцінена собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості (вартість подібних об'єктів) інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Залишкова вартість основних фондів являє собою різницю між первісною вартістю та сумою зносу. Залишкова вартість показує у змішаних цінах ту частину вартості основних фондів, яка на даний час збереглася в них і яка буде перенесена на вироблену продукцію в майбутніх періодах.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Ліквідаційна вартість - вартість, за якою об'єкт оцінки може бути проданий на відкритому конкурентному ринку за умови, що термін його реалізації був коротшим ніж розумно довгий для даного типу об'єктів на даному ринку, а також вартість, за якою активи (сума активів), що є об'єктом оцінки, могли бути реалізовані на відкритому ринку в обумовлений термін. Це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) об'єкта після закінчення терміну його корисного використання (служби), за відрахуванням витрат, що пов'язані з продажем (ліквідацією).