Дистанційне навчання 06.12.2014р.

Собівартість та її види.

1. Поняття «собівартість», її види.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це вартіcне вираження витрат підприємства (організації), пов’язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт і надання послуг природних ресурсів, сировинних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентаря, трудових і фінансових  ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво і збут, включаючи встановлені державою як обов’язкові відрахування, податки і платежі.

У собівартість продукції включаються витрати на:

1)      дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;

2)      підготовку і освоєння нової продукції;

3)      виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;

4)      обслуговування виробничого процесу і управління ним;

5)      збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.);

6)      озвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивацій земель, охорону повітряного, водного басейнів);

7)      набір і підготовку кадрів;

8)      поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

Розрізняють такі види собівартості:

§  Індивідуальна собівартість визначається на кожному підприємстві по окремих видах продукції. Її рівень залежить від місцевих, технічних, організаційно-економічних і природних умов.

§  Галузева собівартість відображає сукупні витрати на виробництво та реалізацію продукції всіх підприємств галузі, тобто це середня собівартість продукції по галузі.

§  Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції.

§  Виробнича собівартість формується з витрат, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до місця зберігання.

§  Повна собівартість включає виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

§  Планова собівартість визначається до початку планового періоду. Вона має велике значення у здійсненні режиму економії й організації дійового контролю за витрачанням коштів, за господарською діяльністю підприємств і їх виробничих підрозділів протягом планового періоду.

§  Фактична собівартість визначається за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції. Вона дає змогу визначити прибуток підприємства та економічну ефективність виробництва кожного виду продукції (робіт, послуг), з’ясувати причини низької доходності або збитковості окремих галузей, виявити резерви скорочення витрат на одиницю продукції.

§  Очікувана собівартість визначається протягом року на основі як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково з метою контролю за витрачанням коштів.

2. Показники собівартості виготовленої продукції.

Важливий узагальнюючий показник собівартості виготовленої продукції – це витрати на гривню товарної продукції. Цей показник можна використовувати для розрахунку витрат на 1 грн товарної продукції в базовому та плановому році:

Витрати на гривню товарної продукції

а) базовий рік

де Вб — витрати на 1 грн товарної продукції;

Сб — собівартість товарної продукції;

Об — обсяг товарної продукції.

б) плановий рік

де Впл — витрати на 1 грн товарної продукції;

Спл — собівартість товарної продукції;

Опл — обсяг товарної продукції.

Серед важливих показників, що характеризують собівартість продукції, можна виокремити такі:

Вихідна собівартість товарної продукції в плановому році:

де Свих — вихідна собівартість товарної продукції в плановому році;

Впл — витрати на 1 грн товарної продукції;

Опл — обсяг товарної продукції.

3. Шляхи зниження собівартості.

1)      Підвищення технічного рівня — процес удосконалення технічної бази, ріст рівня якої досягається в результаті:

§  удосконалювання засобів праці (упровадження прогресивної техніки, підвищення частки удосконаленого устаткування), предметів праці (застосування прогресивних видів сировини, матеріалів, енергоносіїв);

§  раціонального використання сировини, матеріалів;

§  механізації й автоматизації виробничих процесів.

2)      Удосконалювання організації виробництва і праці. Ця група факторів впливає на зниження собівартості в результаті спеціалізації виробництва, удосконалювання організації праці й управління виробництвом, поліпшення матеріально-технічного постачання і побуту, ефективного використання часу робочих, скорочення зайвих витрат.

4. Фактори, що впливають на собівартість.

Всі фактори, що впливають на собівартість поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні фактори, що впливають на зміну собівартості доцільно поділити на такі групи:

–        фактори праці (нормування праці, стимулювання праці, співвідношення між темпами росту продуктивності праці і темпами росту середньої заробітної плати та інші);

–        фактори предметів праці (норми витрат сировини та матеріалів, структура матеріальних витрат, асортимент і структура продукції, співвідношення між темпами росту витрат і темпами росту обсягу виробництва та інші);

–        фактори засобів праці (автоматизація та механізація виробництва, обслуговування основних виробничих фондів, техніка та технологія, використання виробничих потужностей та інші);

–        фактори інформації (своєчасність інформації, достовірність інформації, повнота інформації, ідентичність інформації та інші).

До зовнішніх факторів слід віднести:

–        систему правових відносин;

–        систему оподаткування;

–        природні умови;

–        розвиток науки;