понедельник, 15 декабря 2014 г.


форми і системи оплати праці на підприємстві.
Мета: вивчити форми та системи оплати праці на підприємстві.

Основні поняття:
Заробітна плата, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, заохочувальні виплати.
План уроку:
1.      Сутність оплати праці на підприємстві.
2.      Функції заробітної плати.
3.      Склад витрат на оплату праці.
4.      Форми та системи оплати праці. Переваги та недоліки.
Конспект уроку:
1. Сутність оплати праці на підприємстві.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Зацікавленість кожного працівника у виявленні та реалізації резервів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці визначається через сутність її оплати на підприємстві.
2. Функції заробітної плати.

3. Склад витрат на оплату праці.
Витрати на оплату праці складаються з:
§  основної заробітної плати;
§  додаткової заробітної плати;
§  інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій.
До фонду додаткової заробітної плати входять:
1)      Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:
        кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;
        за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;
        бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;
        персональні надбавки;
        керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;
        за знання іноземної мови;
        за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
        за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, в багатозмінному та неперервному режимі виробництва, включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком, у нічний час;
        працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;
2) Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, в тому числі за:
        виконання та перевиконання виробничих завдань;
        підвищення продуктивності праці, виробітку;
        поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бригади, дільниці, цеху;
        економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;
        зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі підприємств, а також премії, нараховані робітникам із преміального фонду майстра тощо.
3)  Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві).
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:
        оплата простоїв не з вини працівника;
        суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;
        суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках;
        винагороди за підсумками роботи за рік;
        матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати);
        одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію;
        доплати і надбавки до державних пенсій пенсіонерам, що працюють;

4. Форми та системи оплати праці. Переваги та недоліки.
Розрізняють такі форми та системи оплати праці:
Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.
Умови, що передбачають доцільність застосування відрядної оплати праці, такі:
Ø  наявність кількісних показників виробітки або виконаної праці, вірно відображаючи затрати праці робітника;
Ø  наявність у робітників реальної можливості підвищувати виробітку або об'єм робіт проти установленої норми в реальних технічних і організаційних умовах виробництва;
Ø  наявність необхідності стимулювання росту виробітки продукції, збільшення обсягу робіт або скорочення чисельності працівників за рахунок інтенсифікації праці;
Ø  можливість і економічна доцільність розробки норм праці і обліку виробітки;
Ø  відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції (роботи), ступінь додержання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність витрачання сировини, матеріалів і енергії.
1)      Пряма відрядна система оплати праці. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.
Відрядна розцінка визначається за формулами:
§  для виробництв, де застосовуються норми виробітку:
де Т –– погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи;
Нвир — норма виробітку за одиницю часу;
§  для виробництв, де застосовуються норми часу:
де Нч — норма часу, хв.
2)      Непряма відрядна система заробітної плати, її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують. Ця система заінтересовує допоміжних робітників у поліпшенні обслуговування верстатів, агрегатів автоматичних ліній для безперебійної і ритмічної їх роботи. За цією системою у промисловості можуть оплачуватися слюсарі-ремонтники, електрики, наладчики устаткування, кранівники та ін.
де Тден.доп. — денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується занепрямою відрядною системою, грн.-коп.;
Ноб— кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;
Вп — планова норма виробітку, яка установлена для кожного виробничого об'єкта, що обслуговується;
3)      Відрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками. Конкретні показники й умови преміювання, а також розміри премій установлюються керівником підприємства за згодою комітету профспілки. Загальний заробіток робітника за відрядно-преміальної оплати його праці за виконання і перевиконання завдань, технічно обгрунтованих норм виробітку можна розрахувати за формулою:
де Зв — заробіток за відрядними розцінками, грн.;
П1, П2 — відсоток премії за виконання плану і технічно-обгрунтованих норм і за кожнийвідсоток перевиконання плану або норм;
Ппл— відсоток перевиконання плану виробництва або норм.
4)      Відрядно-прогресивна система. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за твердими нормами (розцінками), а виробіток понад завдання — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.
Загальний заробіток за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою:
де Зв — відрядний заробіток за прямими розцінками;
Пв — відсоток виконання норм виробітку;
Пн — вихідна база для нарахування прогресивних доплат, яка виражена у відсоткахвиконання норм виробітку;
Кр — коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.
5)      Акордна система оплати праці. Вона застосовується для окремих груп робітників, її сутність полягає у тому, що відрядна розцінка установлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт загалом, виходячи із діючих норм часу і розцінок. Порівняно з прямою відрядною оплатою за акордної заздалегідь визначені обсяг робіт і строк їх виконання, відома сума заробітної плати за нарядом залежно від виконання завдання.
Погодинна форма оплати праці - це форма заробітної плати, при якій заробітна плата залежить від кількості витраченого часу (фактично відпрацьованого) з урахуванням кваліфікації працівника і умов праці. При погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання.
Застосування погодинної форми оплати праці економічно доцільно, якщо:
Ø  немає потреби у стимулюванні зростання виробітку понад оптимальної;
Ø  перевиконання норм може супроводжуватися порушенням технологічних режимів з подальшим погіршенням якості продукції;
Ø  виконуються роботи експериментального характеру або йде процес виготовлення нових, особливо складних, відповідальних об'єктів;
Ø  виконуються різноманітні роботи, які важко піддаються нормуванню та обліку;
Ø  застосування почасової оплати може забезпечити зростання якості виконуваних робіт (контрольні, ремонтні та інші процеси).
1)      Проста погодинна — працівнику виплачують місячний оклад за фактично відпрацьований час. Заробітна плата визначається шляхом множення тарифної ставки на кількість годин, фактично відпрацьованих протягом місяця.
2)      Преміальна погодинна – заробіток працівнику нараховується не тільки за відпрацьований час, апе й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути понаднормово відпрацьований.час, виконання позапланових і понаднормових завдань, а якісними - здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.
3)      Окладна погодинна передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає.

Переваги і недоліки відрядної і погодинної оплати праці представлені в таблиці.

Відрядна оплата праці
Погодинна оплата праці
ПЕРЕВАГИ:
Роботодавець
Працівник зацікавлений у збільшенні вироблення
Зменшуються витрати контролю за якістю продукції
Коливання продуктивності в більшій мірі лягають на працівника
У працівника вище почуття причетності до організації
Витрати контролю за працівником знижені
Менше плинність кадрів
Готовність до праці на умовах відрядної оплати - сигнал про бажання працювати продуктивно

Працівник
Є можливість збільшити свій заробіток шляхом виконання більшого обсягу робіт, зростання продуктивності праці
Визначеність і відносна стабільність заробітку
Згуртованість у трудовому колективі
Практично будь-який працівник (незалежно від його репутації, здоров'я тощо) може отримати роботу
Можливість стабільного заробітку при обмежених зусилля х
НЕДОЛІКИ:
Роботодавець
У гонитві за кількістю працівники перестають приділяти увагу якості продукції
Працівник отримує гроші фактично за присутність на робочому місці - у нього відсутні стимули до продуктивної праці
Витрати з контролю за якістю можуть звести нанівець економію на інших формах контролю
Необхідність контролю за обсягом випуску збільшує витрати фірми
Зайва поспіх призводить до поломок обладнання, порушення норм техніки безпеки, зростання травматизму
Існує необхідність в «наглядачеві», який здійснює контроль за процесом праці, за виробленням
Можливий перевитрата сировини і матеріалів
Роботодавець ризикує більше, ніж працівники: високопродуктивний працівник збільшує прибуток, непродуктивний - навпаки (заробітна плата у них однакова)
Існують складності при встановленні норм виробітку, особливо при їх перегляді
Роботодавець приймає на себе ризик коливань в продуктивності
Необхідні фахівці-нормувальники, документальне оформлення норм
Оплату важче пов'язати з кінцевим результатом
Існують складності у визначенні обсягу випуску: не можна виміряти всі аспекти діяльності - працівник працює на вимірювані показники
Відбувається ослаблення почуття приналежності до колективу; відрядника не важливі успіхи колег і загальні результати фірми
Працівники можуть поставити свої власні інтереси вище інтересів споживача, що в довгостроковому періоді може принести шкоду інтересам роботодавця
Необхідні вирівнюючі відмінності в оплаті, що б компенсувати занепокоєння працівників з приводу можливих коливань у їхньому заробітку
Працівник
Наявність коливань у заробітку, що небажано для працівників, зазвичай не розташованих до ризику
Заробітна плата нижче, ніж при відрядній оплаті
Можливість недообліку чинників, не залежних від працівників, але які впливають на вироблення, на результат
Можлива несправедливість в оплаті через її непрямому зв'язку з результатами праці
Збільшується ймовірність порушення техніки безпеки
Можлива рівна оплата високо-і низькопродуктивних працівників
Небезпека зниження ставки заробітної плати через високу вироблення

Працівник не може підвищити свій заробіток шляхом збільшення трудових зусиль















понедельник, 8 декабря 2014 г.


Білети
З предмету «Економіка сільського господарства і      організація агроенергосервісу»

               1
1.  Мета і завдання дисципліни «Економіка с СГ і організація агроенергосервісу»
2. Склад обігових фондів та їх особливості в енергетиці.
3. Розрахувати місячну заробітну плату робітника-погодинника 3-го  розряду, який працює в рай-
обленерго.Тарифна ставка складає 12.90 грн.год. число відпрацьованих днів за місяць 22 при 8- годинному робочому дні.


                    2

1.Мета і задачі економіки енергетики.
2.Амортизація, модернізація і ремонт основних фондів
3.Визначити продуктивність праці за натуральним методом вимірювання :
Підприємство виготовило 400000 шт. деталей, у їх виготовленні були задіяні 720 робітників,норма часу на виготовлення 1 деталі-1,2 нормо-години,ціна 1 деталі-5 грн.
(формула – ППн = N : Ч обл..)

                 № 3

1.Взаєморозвиток енергетики і економіки.
2.Економічна сутність основних фондів
3.Визначити продуктивність праці за трудовим методом вимірювання :
Підприємство виготовило 300000 шт.деталей,у їх виготовленні були задіяні 600 робітників, норма часу на виготовлення 1 деталі – 1,5 нормо-години, ціна 1 деталі 10 грн. ( формула – ПП тр.= N хТ: Ч обл..)


             № 4

1.Структура енергетичної галузі України
2.Виробничі запаси .
3.Нарахувати  амортизацію  осн.засобу методом залишкової вартості:
Первісна вартість обєкта -50000 грн.( Пв)
Термін корисного використання об’єкта -8 років за формулами:
На=1:Тх2х100 ; Ав= (Пв-На):Т, де  На-норма амортизації,
                                                          Пв – первісна вартість;
                                                          Ав – амортизаційні відрахування;
                                                          Т- термін використання.





                          № 5

1.Організація і стадії проектування в енергетиці
2.Особливості організації праці в енергетиці.
3.Розрахувати місячну зар. плату електрослюсаря-погодинника4-го розряду,що
обслуговує лінії електропередач,якщо тарифна ставка складає 13.95 грн.год.
число фактично відпрацьованих днів 20 при 8-годинному робочому дні.


                           6

1. Інвестиційна політика в енергетиці.
2. Собівартість енергії.
3. Нарахувуати амортизацію котельні (гр. 1 ОЗ  - 5% річних),
первісна вартість становить 35000 грн.


                           № 7

1. Оптовий ринок електроенергії .
2. Кадри та особливості праці в енергетиці.
3.Визначити продуктивність праці за вартісним методом вимірювання:
підприємство виготовило 500000 шт.деталей,у їх виготовленні були
задіяні 700 робітників,норма часу на виготовлення 1 деталі – 1 нормо-година,ціна 1 деталі -5 грн. ( Формула  ППварт.=Q хС: Ч обл.,де
Q- Обсяг випуску продукції, С – ціна 1 деталі,Ч чисельність працівників .)


                № 8

1.Планування та джерела фінансування енерг. підприємств.
2.  Методи визначення продуктивності праці в енергетиці.
3.Визначити виробіток електроенергії за 1 часу:
(В = Q: Т, де  Q- Обсяг виробленої електроенергії-150000 Квт.год,
  Т-затрати робочого часу – 5 год.)


                9

1.Організація праці в енергетиці.
2.Основні принципи оподаткування.
3.Нарахувати  амортизацію  турбіни ( гр..3 ОЗ 15% річних),
первісна вартість становить 20000 грн.



                   № 10

1.Основні  фонди в енергетиці.
2.Ліцензування в  енергетиці.
3.Розрахувати  місячну зар.плату робітника- ремонтника ліній електропередач 5-го розряду,тарифна ставка складає 15 грн.год,при
8-годинному роб. дні, фактичнго відпрацьовано 21 день.


               № 11

1.Джерела  інвестицій.
2.Класифікація  і структура затрат енергетичного виробництва.
3 Визначити формулу річних витрат виробництва.

    
               № 12

1.Основи  теорії ціноутворення в енергетиці.
2. Суть  і призначення фінансів.
3 Визначити формулу собівартості передачі електроенергії.


              № 13

1. Загальні принципи  побудови  тарифів.
2.Призначення  техпромфінплану.
3.Визначити формулу  рентабельності  виробництва.


              № 14

1. Вартість електроенергії
2. первинний  облік  енергоресурсів.
3.Визначити формулу потреби електроенергії за рік.

               № 15

1.Енергозбереження- як напрям державної політики.
2. енергетичний аудит та його можливості.
3 Визначити формулу капіталовкладень в ТЕС методом провідних
   елементів.