Виробнича потужність підприємства.

Мета: дати учням поняття  сутності виробничої потужності підприємства, розглянути принципи розрахунку.

Основні поняття:

Виробнича потужність, проектна, поточна, резервна.

План уроку:

1. Поняття та види виробничої потужності підприємства.

2. Принципи розрахунку виробничої потужності.

3. Приклад розрахунку виробничої потужності.

Конспект уроку:

1. Поняття та види виробничої потужності підприємства.

Виробнича потужність — це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Фактори впливу на виробничу потужність підприємства:

§ кількість обладнання;

§ потужність обладнання;

§ режим роботи підприємства;

§ кваліфікаційний рівень робітників;

§ структура основних фондів.

Розрізняють такі види виробничої потужності:

1)      проектна;

2)      поточна;

3)      резервна.

Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки:

–        електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт;

–        арчовій індустрії — для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки;

–        на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці;

–        в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.

2. Принципи розрахунку виробничої потужності.

1)	Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. Якщо підприємство випускає кілька видів продукції, о виробнича потужність установлюється окремо за кожним видом продукції. Показник середньорічної потужності (ВПср) визначається за формулою: Де ВПвх – вхідна потужність (потужність на початок року), грн.; ВПвв – введена потужність, грн.; ВПвиб – виведена потужність, грн.; Тв – період використання (від вводу до кінця року), місяців; Тн – період, протягом якого потужність не використовується (від вибуття до кінця року), місяців. Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Впвих) обчислюється за формулою: Впвих = Впвх + Впвв – Впвив, де Впвх – виробнича потужність на початок періоду, грн.; Впвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.; Впвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.
2)	Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва.
3)	У розрахунки виробничої потужності підприємства включають: –        усе чинне і не чинне внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів; –        устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду; –        понаднормативне резервне устаткування;
4)	Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. Фномінальний = ((Дк – Дсв – Двих)*tзм – tпсв)*nзм На підприємствах з безперервним процесом виробництва таким максимально можливим фондом часу роботи устаткування є календарний фонд (8760 годин на рік) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних зупинок устаткування. Фдійсний = ((Дк – Дсв – Двих)*tзм – tпсв)*nзм *(1 – Крем.)
5)	Виробнича потужність відповідного підрозділу визнчається за формулою: ВП = (1) ВП = П*Фд*mо (2) ВП = (3) Фд – дійсний фонд часу роботи устаткування за рік; Квн – коефіцієнт виконання норм; t – трудомісткість виготовлення продукції; mo – кількість одиниць устаткування; П – продуктивність устаткування; r – такт потокової лінії.

3. Приклад розрахунку виробничої потужності.

Задача.

Визначити вихідну та середньорічну виробничу потужність підприємства за наступними даними:

Назва показника	Сума, млн..грн.
Виробнича потужність підприємства на початок року	182
Планує мий приріст виробничої потужності: з 1 травня з 1 липня з 1 листопада	4,0 3,4 3,0
Плануєме вибуття виробничої потужності: з 1 червня з 1 вересня	10 8

Розв’язування:

Вп_вих = Вп_вх + Вп_вв – Вп_вив

Вп_вв = 4 + 3,4 + 3,0 = 10,4

Вп_вив= 10 + 8 = 18

Вп_вих = 182 + 10,4 – 18 = 174,4

Визначаємо коефіцієнти введених виробничих потужностей:

§  з 1 травня – 8 місяців;

§  з 1 липня – 6 місяців;

§  з 1 листопада – 2 місяця.

Визначаємо коефіцієнти виведених виробничих потужностей:

§  з 1 червня – 5 місяців;

§  з 1 вересня – 8 місяців.

Відповідь: Вихідна потужність підприємства становить 174,4 млн.грн., середньорічна виробнича потужність становить 178,4 млн.грн.